News Ticker

ГЕРОЯМИ НЕ НАРОДЖУЮТЬСЯ – НИМИ СТАЮТЬ

Про Ямпільчан ліквідаторів

Швидкі новини

  • Тюльпани перед міським фонтаном
  • вороненко
  • русский мир
  • dtp3
  • зароботки
  • приватбанк
  • грош
  • дтп
Чернобыль Чернобильська АЕС, після аварії, 1986

 Оперативно – рятувальна служба завжди була й залишається поче- сною, адже покликана вирішувати нелегкі, але благородні завдання: за- хищати життя і здоров’я громадян, зберігати національні багатства та навколишнє середовище. Людство завжди пам’ятатиме, що саме пра- цівники служби «101» були першими, хто ціною власного життя зупинив Чорнобильську катастрофу.

Трид цять років потому 223 вогнеборців з Вінниччини потрапили у травневу битву з ядерним лихом. Серед них були і Гончарук Микола Олексійовича Панасюк Юрій Андрійович на сьогоднішній день полковник та під- полковник вн. служби у відставці, Ветерани пожежної охорони минулої ППЧ – 36 м. Ямпіль. 25 років свого життя віддав про- фесії вогнеборця Микола Олексійович Гончарук. Його супутниками завжди були тільки чесність, добро- совісність та сумлінне виконання службових обов’язків. Народився Микола Олексійович 20 лютого 1960 року в с. Човновиця Оратівського району. Після закі- нчення 8 – річної школи з 1975 по 1979 рік навчався в Боярському сі- льськогосподарському технікумі, а з 1979 по 1982 – служба на Ба- лтійському флоті. З 1982 по 1985 рік – курсант Черкаського пожежно – технічного училища МВС України. Свій трудовий шлях Гончарук М.О. розпочав1 985 року, працював інспе- ктором, старшим інспектором, нача- льником ППЧ – 36 м. Ямпіль. В період з 23 травня по 06 червня 1986 року з ППЧ – 36 м. Ямпіль на Чорнобильську атомну еле- ктростанцію були командировані лейтенант внутрішньої служби Гончарук М.О. (дозиметрист)та старший лейтенант внутрішньої служби Панасюк Ю.А. (профілактик). Ціною неймовірних зусиль, з постійним ризиком для здоровя ліквідатори приборкували ядерну сти- хію. Справжній ге- роїзм приборкуванні вогню над розвалом 4-го енергоблоку ви- явили пожежники. Доля повела у Чорнобиль ліквіда- торів різними шлях- ами. Одні потрапили туди за покликом се- рця, інших привели професійні обов’яз- ки або повістка з військкомату. Чорнобильський вогонь не лише у прямому розумінні обпалив ліквідаторів, але й стер знецінені стереотипи людських якостей. В екстремальних умовах люди працювали, не рахуючись ні з чим, без відпочинку, відповідного споря- дження, ризикуючи життям, здо- ров’ям, йшли не під страхом кари за невиконання наказу, а із усвідом- ленням відповідальності за долі мі- льйонів інших людей. Серед тих, хто ліквідовував аварію першими були пожежники. Молоді люди тільки починали жи- ти, кохати, народжувати дітей, при- носити радість в свої оселі, у кожного були свої плани, надії, бажання… Все було попереду, але хто міг пе- редбачити. Вони не озирались, не хо- вались за спини інших. В самому пеклі аварії виконали свій обов’язок. На знімку 1986 рік. Той рік, що змінив наше життя, поділив його на час до аварії та після неї. Той рік, який змусив нас відкрити Біблію, як- що не для того, щоб замислитись над своїм життям, то хоча б для того, щоб дізнатися, а що ж то за зірка По- лин, чому вона впала на нашу землю. І зрозуміти: суєта залишає в такі дні справжніх людей і вони думають не про себе, а про свою землю. Як ось ці пожежники, що у травні рятували світ. Інтерв’ю з М.О. Гончаруком Підготувала: Начальник ГОЗ НС та З ЦЗ Ямпільського районного сектору капітан служби

Поділися з друзями:

Залишити коментар